1.1.1. Австралійська група (AГ)
             (заснований у 1985 році)
     У відповідь на серйозне зростання занепокоєння світової спільноти щодо використання хімічної зброї, яке мало місце у ході ірано-іракської війни, у 1985 році було створено неформальне обʼєднання держав - Австралійська група (АГ), яка мала на меті мінімізувати ризики розповсюдження хімічної та біологічної зброї, не перешкоджаючи при цьому "нормальній торгівлі матеріалами та обладнанням, що використовуються для законних цілей".

     Станом на серпень 2019 року міжнародний режим АГ налічує 43 учасники. Усі вони, за винятком Європейського Союзу, є державами-сторонами  Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення (КХЗ), Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення (КБТЗ) (КБТЗ), а також Женевського протоколу.
     Крім того, АГ заохочує всі інші держави дотримуватися керівних принципів та контрольних списків, затверджених та прийнятих групою. Прихильники Австралійської групи мають письмово повідомити Голову АГ про свою політичну прихильність Керівним принципам АГ і дотриманню вимог як чинних Списків загального контролю АГ, так і тих, до яких у подальшому будуть внесені будь-які зміни. Процедура приєднання до АГ країни у статусі прихильниці є односторонньою і не потребує жодного рішення з боку членів групи. На даний момент єдиним прихильником є  Казахстан (з 2015 р.).
     АГ визначила та щорічно оновлює керівні принципи та контрольні списки матеріалів, технологій та програмного забезпечення, які можуть сприяти діяльності з виробництва та використання хімічної і біологічної зброї й охоплюють хімічні речовини, виробниче обладнання і технології.
     «Держави-члени АГ погодилися розглядати більш регулярні діалоги АГ, як модель для інформаційно-просвітницької діяльності на регіональному рівні та зусиль для заохочення усіх держав імплементувати надійні та ефективні національні системи експортного контролю, а також погодилися вважати заходи експортного контролю АГ моделлю найкращої міжнародної практики» .